До складу ендокринної системи входить декілька залоз, розташованих в різних частинах тіла. Продукти секреції цих залоз потрапляють безпосередньо в кров і впливають на різні важливі функції організму. Гормони, що виробляються ендокринними залозами, виконують функцію хімічних «посланців» організму. Тонку рівновагу цих гормонів може порушити будь-який стрес, інфекція і деякі інші чинники. Дізнайтеся про основні захворювання ендокринної системи (щитовидної залози, гіпофіза і підшлункової залози), а також про їх наслідки.
Ендокринна система грає ключову роль у виконанні таких важливих функцій організму, як травлення, розмноження і гомеостаз (підтримка оптимального стану організму). Основні залози ендокринної системи: гіпоталамус, гіпофіз, щитовидні залози, надниркові, епіфіз і статеві залози. Ендокринна секреція сприяє нормальному функціонуванню імунної і нервової систем в будь-яких ситуаціях. Ендокринні залози виробляють основні гормони, які потрапляють безпосередньо в кров'яний потік, а потім розносяться по всьому тілу.
# Гіпоталамус - центр ендокринної і нервової систем. Він регулює роботу гіпофіза.
# Гіпофіз регулює секрецію всіх інших залоз ендокринної системи. Гіпофіз виробляє такі важливі гормони, як гормон росту, пролактін, кортікотропін, ендорфін і тиреотропін.
# Гормони щитовидної залози необхідні для розвитку мозку і нервової системи у дітей.
Захворювання ендокринної системи розвиваються унаслідок або надмірного, або надлишкового вироблення гормонів. Ці захворювання можуть привести до порушень росту, розвитку остеопорозу, діабету, підвищення рівня холестерину і тригліцерина в крові, а також до порушення нормальної роботи щитовидної залози. До захворювань ендокринної системи відносяться: гіпертиреоз, гіперкальцемія, дефіцит гормону росту, хвороба Аддісона, синдром Іценко-Кушинга і гіпотиреоз (ендемічний зоб). Тригерами захворювань ендокринної системи є пухлини, прийом стероїдних препаратів або аутоіммунні розлади. Симптоми таких захворювань: зміна ваги, згасання сексуального потягу, різкі зміни настрою, швидка стомлюваність, постійна спрага або позиви до сечовипускання. Захворювання ендокринної системи викликані порушенням функції ендокринних залоз. В деяких випадках одна залоза виробляє надто багато гормонів, тоді як інші виробляють недостатню кількість гормонів. Нерівномірна секреція ендокринних залоз (гіпофункція) може бути викликана новоутвореннями, хворобою або травмою. Надлишкова активність залози (гіперфункція) зазвичай викликана пухлинами залоз або аутоіммунними реакціями організму. Для лікування ендокринних захворювань (в разі недостатньої активності залози) застосовують гормонозаміщуючу терапію. При надмірній активності залоз видаляють патологічні тканини.
Захворювання ендокринної системи
Дефіцит гормону росту - якщо юнак страждає від дефіциту гормону росту, у нього дитяче обличчя і субтильна статура. При цьому сповільнюється інтенсивність росту. Дефіцит гормону росту може бути повним або частковим. Це захворювання ендокринної системи можна діагностувати на основі аналізів крові, в яких вимірюється концентрація гормонів, і рентгенівських знімків долонь і запясть, що допомагає визначити ріст кісток. Для лікування дефіциту гормону росту застосовуються ін'єкції цтого гормону. Як правило, лікування продовжується впродовж декількох років, поки не буде досягнутий прийнятний результат.
Гіпопітуїтаризм (гіпофункція гіпофіза) - це захворювання ендокринної системи інколи є природженим унаслідок патології формування гіпофіза або гіпоталамуса. Гіпопітуїтаризм може бути викликаний пухлиною мозку або інфекції мозку і довколишніх тканин.
Гіперкальцемія - це ендокринне захворювання викликане підвищенням рівнем кальцію в крові. Рівень кальцію підтримується вітаміном D і паращитовидним гормоном. Симптоми гіперкальцемії: біль в кістках, нудота, утворення ниркових каменів і гіпертонія. Також не виключено викривлення хребта. Інші симптоми: дратівливість, м'язова атрофія і втрата апетиту.
Хвороба Аддісона - це ендокринне захворювання викликане недостатнім виробленням гормону кортизолу наднирковими залозами. Симптоми хвороби Аддісона: різке схуднення, втрата апетиту і швидка стомлюваність. Одне з важливих ускладнень цього ендокринного захворювання - гіперпігментація, потемніння кольору шкіри на деяких ділянках тіла. Дефіцит кортизолу може привести до дратівливості і викликати пристрасть до солоної їжі.
Синдром Іценко-Кушинга - це ендокринне захворювання викликане надмірним виробленням кортизолу. Найпоширеніші симптоми цього синдрому: ожиріння верхньої частини тулуба, швидка стомлюваність, м'язова слабкість і підвищення крихкості кісток. Синдром Іценко-Кушинга - протилежність хвороби Аддісона.
Акромегалія - це ендокринне захворювання викликане надмірною секрецією гормону росту. Акромегалію важко розпізнати і діагностувати, оскільки воно дуже повільно протікає у людей середнього віку. Основні її симптоми: аномальний ріст долонь і стоп. Ця патологія росту також прослідковується в рисах обличчя, зокрема, в лінії підборіддя, носа і лоба. У хворих акромегалією збільшена печінка, селезінка і нирки. Поширені ускладнення цього захворювання: діабет, гіпертонія і захворювання сердця.
Зоб Хасімото (хронічний лімфоматозний тиреоїдит) - це різновид хронічного тиреоїдиту, викликаного реакцією імунної системи на активність щитовидної залози. Це спадкове захворювання, симптоми якого - незначне збільшення у вазі, нечутливість до холоду, сухість шкіри і випадання волосся. У жінок хронічний лимфоматозний тиреоїдит виявляється в рясній і нерегулярній менструації.
Гіпопаратиреоз - цей синдром недостатності функції щитовидних залоз викликаний недостатнім рівнем кальцію в крові. Симптоми гіпопаратиреозу: "мурашки" в руках і м'язові спазми. Зазвичай для прояву цього захворювання потрібні роки. @cc
